Як відбувався пошук та відбір громад для участі у програмі «Зцілення громад»?

5 червня 2024

Упродовж січня-червня 2024 року Патріарша фундація «Мудра справа» завдяки всесторонній підтримці Благодійного фонду «Реновабіс» реалізовує навчально-освітню програму «Зцілення громад».

Як відбувався пошук та відбір громад для участі у програмі «Зцілення громад»?

Для участі у навчальних модулях та психологічно-духовній реабілітації, які відбувалися у Патріаршому дому у Львові, було попередньо відібрано 10 громад із прифронтових територій. Як це відбувалося — нумо дізнаватися разом.

Перш за все, варто розпочати із самої навчально-просвітницької програми. Вона складалася із трьох етапів. Перший етап — це приїзд команди пошуковців у громаду, знайомство і спілкування із зацікавленими у програмі особами та, відповідно, відбір для участі у програмі. Адже другий етап, який відбувався у Патріаршому домі у Львові, передбачав участь у програмі близько 30 активних представників громади. Під час цього другого етапу учасники, а це зазвичай були представники органів місцевого самоврядування, громадські діячі, лідери думок, підприємці, бізнесмени та інші агенти змін, мали нагоду здобути знання із історії України, психології, лідерства та життєстійкості. Також цей етап включав духовний супровід та психологічне відновлення через екскурсії містом Лева. І вже після цього слідував третій етап. А це — стратегічна сесія із 30 учасниками попереднього етапу та усіма охочими у рідному для громади місті (якщо це можливо, адже траплялися громади, які на даний час є внутрішньо переміщеними з причини російської окупації їхніх рідних містечок і сіл). У цей момент громада як єдиний організм творить плани на майбутнє та власну стратегію розвитку, які включає усі сфери діяльності та головні інституції.


Задля реалізації першого етапу була сформована професійна команда пошуковців у складі 4-ох представників команди проєкту. Розпочинаючи із лютого 2024 року вони здійснили 14 поїздок у громади у Київській, Кіровоградській, Одеській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській та Запорізькій областях. Про те, як усе це відбувалося, розпочинаючи із моменту виїзду та завершуючи оголошенням про участь у подальшій програмі, нам розповів о. Ярослав Валюх.

«Яким чином відбувалися зустрічі? Коли ми приїжджали у громаду і знайомилися, проводили індивідуальні та групові зустрічі з людьми, які були представниками влади, освіти, культури, бізнесу, громадські активісти. Метою було зорганізувати спільну зустріч — презентацію проекту для всіх потенційно зацікавлених.

Старалися, щоб були присутніми 50 учасників, яким ми представляли детально саму програму «Зцілення громад», її мету, місію та візію, викладачів, розклад, тематик, а також всі етапи, які передбачає участь», — розповідає отець Ярослав.

Говорячи про критерії відбору на наступний етап програми, співрозмовник наголошує, що насамперед це мали бути люди, які можуть взяти участь у наступних етапах. Тож це люди, які бажають більшого і готові навчатися та розвиватися.

Варто також додати, що усі 14 громад, які відвідали, отримали продуктові набори від Патріаршої фундації «Мудра справа» для найбільш потребуючих категорій населення.


Пригадуючи поїздки, інший пошуковець Віталій твердить, що кожна громада є особливою. «Що найбільше вразило? Мені пригадується Покровська громада. Це — прифронтова громада. Коли ми вперше туди в’їжджали, мене вразило місто, його будинки, вікна яких зашиті захисними дерев’яними чи металевими плитами. Натомість роздача продуктових наборів, знайомство із представниками влади і місцевими мешканцями, наша зустріч із представленням відбувалися у чудовому світлому залі. І тут знайшлося багато світлих людей, які були готовими поїхати на навчання. Серед них — багато молодих представників бізнесу. Із такої сірості ти раптом заходиш у великий світлий зал до людей, які прагнуть більшого, бажають навчатися, змінювати і творити. Більшість із них справді не знали, що таке Українська Греко-Католицька Церква, проте, вже були знайомими із певними церковними організаціями. Вони вже знали про „Мудру справу“ через попередні роздачі продуктових наборів у місті», — ділиться спогадами учасник.

За його словами, важливим критерієм вибору цієї громади було те, що від ковідних часів вони не мали жодних освітніх програм. У цій громаді діти ще з тих часів навчаються дистанційно. Але ця територія часто піддається різним обстрілам, тож і таке навчання сильно перешкоджене. Тож у такому контексті їхнє бажання вчитися вражало ще більше.

Ще один пошуковець — Володимир розповів і свої спогади від поїздок.

«Мене вразила Чернігівська громада, — розповідає, — Вони втратили свою територію, адже наразі вона окупована. Представники цієї громади гуртуються у Запоріжжі. Також створили свою громадську організацію, центр для зустрічей, і реалізовують дуже багато різних проєктів. Тож на сьогодні вони вже мають чітке уявлення того, як вони будуть відбудовувати свою територію, яку вони вимушено залишили. Більше того, вони вже мають із чим повертатися туди. Це громада, яка була досить активною. Коли ми приїхали до них, відразу впадала в очі їхня згуртованість. Хоч вони переселені в інше місто, вони продовжують триматися разом і працювати. Вони вірять у те, що повернуться додому, тому й бажають брати участь у різних проєктах».


«Не можна не згадати і про Берислав. Це громада, яка також залишила свої домівки і перемістилася до Великої Олександрівки, Бериславського району. Населення тут збільшилося утричі. Тож про це можна ствердити так: скільки у будинку кімнат, стільки ж у ньому сьогодні проживає сімей. За словами місцевого священника, у Бериславі зараз літає більше дронів, аніж птахів. Попри це, вони продовжують служити. Регулярно отримують продуктові набори, які там дуже потрібні. У самому Бериславі продовжують залишатися близько 1000 осіб, які постійно ховаються у сховищах через постійні обстріли. Особливістю цієї громади є те, що її більшість переселилася із Берислава, і в новому місці вони вже організували центр для дітей і молоді, місце соціального служіння, де роздають їжу, гігієну та одяг. Більше того, у Великій Олександрівці вже створений осередок „Карітасу“ задля того, щоби служити своїм людям. Місцевий священник продовжує залишатися зі своїми людьми, і залишає їх лише на деякий час задля того, щоби ще більше подбати про них, привезти якусь допомогу», — мовив на завершення розмови о. Ярослав Валюх.

Варто наголосити, що Бериславська громада, зважаючи на обставини, ще не мала нагоди відвідати навчальні та реабілітаційні модулі у Патріаршому домі в м. Львові. Сьогодні командою Патріаршої фундації «Мудра справа» активно ведеться пошук фінансів для подальшого розвитку навчально-просвітницької програми «Зцілення громад».

Слід зазначити, що лише 10 громад мали можливість відвідати семінари-навчання на другому етапі. З усіх поїздок було обрано ті громади, які мають найбільшу потребу у навчанні та найбільший потенціал для подальшого розвитку. Звичайно, що враховувалися і можливості щодо поїздок учасників до Львова. З іншого боку, якщо учасники є представникам невеликої громади на противагу великого міста це відразу створює міцний «кластер», який тримається разом і допомагає один одному. Ці всі критерії враховувалися при відборі громад.

Хоч сподіваємося, що всі відвідані громади таки знайдуть можливості і пройдуть такі програми за інших проєктів.

Пресслужба Патріаршої фундації «Мудра справа»