Твердиня віри у час війни: як у Тернівці підтримують одне одного
5 березня 2026
Невелике шахтарське місто Тернівка з перших місяців повномасштабної війни живе у ритмі тривог, новин з фронту і постійного очікування нових випробувань. Хоча лінія фронту проходить за сотні кілометрів, війна тут відчувається щодня — у тривожних новинах про загиблих земляків, у перебоях з електроенергією, у психологічній напрузі, яка оселилася у домівках людей.

Саме в таких умовах у місті з’явилося місце, де можна не лише зігрітися, а й знайти підтримку. Йдеться про пункт незламності, створений парафіяльною спільнотою Вознесіння Господнього Української Греко-Католицької Церкви за підтримки Патріаршої фундації «Мудра справа».
Від земельної ділянки до духовного центру
Пункт незламності у Тернівці почав діяти 26 січня 2023 року на території майбутнього храму. Ще кілька років тому тут була лише земельна ділянка, виділена громаді у 2020 році для будівництва церкви.
Але війна внесла свої корективи. Замість звичного розвитку парафії спільнота почала служіння з того, що було найбільш потрібним людям під час блекаутів і тривог — створення простору підтримки.
Сьогодні пункт відкритий щоденно: під час богослужінь або тоді, коли виникає нагальна потреба. У будні сюди приходять 2–4 людини, а в неділю — 20–25 відвідувачів. Для когось це можливість зарядити телефон чи зігрітися, але для більшості — щось значно більше.
Тут люди знаходять: тепло, можливість зарядити гаджети, спілкування і підтримку, молитву і духовний супровід.

Місто, яке переживає війну разом
Як і багато міст сходу України, Тернівка переживає війну особливо гостро. Чимало мешканців працювали у шахтах і промисловості, а після початку повномасштабного вторгнення багато чоловіків стали до лав Збройних сил.
У місті регулярно з’являються новини про загиблих захисників. Громада проводить їх в останню дорогу, збирає допомогу для фронту, підтримує родини військових.
До цього додаються психологічні наслідки російських атак по енергетичній інфраструктурі. Під час масованих ударів люди переживали тривалі відключення світла, а разом з ними — страх, невизначеність і втому.
За словами адміністратора парафії о. Тараса Сала, саме тоді багато людей почали особливо гостро відчувати потребу у спільноті та духовній підтримці.

Коли віра допомагає пережити втрату
У пункті незламності щодня звучать різні історії — про страх, біль і надію. Одна з них особливо запам’яталася громаді.
Одна з відвідувачок втратила на війні свого сина. Після цієї трагедії жінка пережила глибоку кризу і депресію. Здавалося, що життя втратило сенс.
Саме тут, у невеликому пункті незламності, вона поступово почала повертатися до життя — через молитву, розмови і підтримку людей. За словами священника, віра стала для неї джерелом сили, яке допомогло пережити втрату.
Іноді слова вдячності людей дуже прості, але промовисті: «Дякую за те, що ви є…»
Пункт незламності як місце служіння
Сьогодні пункт незламності у Тернівці став набагато більшим, ніж просто місце для обігріву.
Тут:
- волонтери виготовляють окопні свічки для фронту;
- збирають теплий одяг і продукти для військових;
- організовують теплі сніданки для людей у потребі;
- працює катехитична школа імені Василя Величковського.
Фактично пункт став центром духовного і соціального життя громади.
Священник називає його справжньою «твердинею віри» — місцем, де люди можуть не лише пережити складні часи, але й знайти сенс, надію і підтримку.

Маленьке місце великої сили
На перший погляд може видатися, що у Тернівці немає гучних новинних заголовків чи великих гуманітарних центрів. Але тут є щось інше — тиха, щоденна робота людей, які підтримують одне одного.
Вже три роки пункт незламності залишається місцем, де люди можуть прийти зі своїм болем, страхами чи просто потребою поговорити.
І саме тому громада говорить прості, але дуже важливі слова подяки всім, хто підтримує такі ініціативи в Україні та за кордоном.
Бо інколи незламність народжується не на фронті, а в маленькій кімнаті, де поруч моляться, гріються і вчаться знову вірити в життя.
Пресслужба Патріаршої фундації «Мудра справа»