Соціальне служіння УГКЦ: чи можна назвати Церкву критичною інфраструктурою?

25 червня 2024 року редакція «Укрінформ» на своєму ютуб-каналі розмістила відеоінтерв’ю із Отцем і Главою Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішим Святославом. Обговорюючи актуальні запитання, які сьогодні турбують українське суспільство, Глава УГКЦ також звернув увагу на процес мобілізації. У цьому контексті він зазначив: «Церкви належать до критичної інфраструктури, яка забезпечує здатність українського народу боротися і виживати в часи війни. Церква — джерело стійкості, без присутності і належної місії Церков України, українська перемога може бути під великою загрозою».

Яким чином Українська Греко-Католицька Церква реалізовує соціальне служіння щодо постраждалих унаслідок війни? Як вона структурує надання допомоги потребуючим? Якими є напрямки діяльності Відділу соціального служіння УГКЦ, Благодійного фонду «Карітас Україна», Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я та Патріаршої фундації «Мудра справа»? Зрештою, що робить Церква задля зцілення ран війни, адже цей напрямок діяльності сьогодні вона проголошує прерогативним?

Під час Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який відбувався у Марійському духовному центрі «Зарваниця» упродовж 2–12 липня 2024 року, найбільші церковні інституції, які здійснюють соціальне служіння мали нагоду представити певні практичні результати своєї діяльності. Очевидно, що йдеться лише про певні статистичні дані та можливі для рахунку константи. За межами цих доповідей залишається цілющий, мотиваційний, духовний виміри служіння/дияконії, яке є частиною природи Церкви.

Сьогодні Відділ соціального служіння УГКЦ серед найбільш постраждалих від російської війни проти України виділяє такі верстви людей:

• Діти, які постраждали через втрату безпеки та захищеності, переїзди, зміни навчальних закладів та/або перехід на навчання у форматі онлайн;
  
  
• Сім’ї військовослужбовців: тих, хто загинув, захищаючи країну/ пропав безвісті; знаходиться у полоні; продовжує нести службу;
  
  
• Люди пенсійного віку, особи з інвалідністю та інші, які не спроможні на покриття базових потреб;
  
  
• Внутрішньо переміщені особи, які втратили помешкання, дохід та стабільність.

Серед найчастіших потреб зустрічаються житло/прихисток, харчування, вода, санітарія, гігієна, медичні засоби та охорона здоров’я, засоби до існування та робота, психологічна допомога і реабілітація, освіта.

Натомість основними благодійниками є Відділ соціального служіння УГКЦ, Благодійний фонд «Карітас Україна», Патріарша фундація «Мудра справа», Комісія у справах душпастирства охорони здоров’я УГКЦ, «Українська освітня платформа», Братерська організація «Лицарі Колумба» та інші.

Відділ соціального служіння УГКЦ

За словами владики Василя Тучапця, Голови Відділу соціального служіння УГКЦ, першочерговим завданням довіреної йому інституції є «зміцнення парафіяльних громад УГКЦ в реалізації соціального служіння, наданні соціальних послуг та гуманітарної допомоги для найбільш потребуючих людей, включно з ВПО через розвиток організаційної спроможності та проведення тренінгів для парафіяльних волонтерів».

Владика Василь Тучапець, Голова Відділу соціального служіння УГКЦ

Це завдання було сформоване ще у 2017 році через затвердження тогорічним Синодом Єпископів УГКЦ Стратегії соціального служіння УГКЦ.

Здійснюється воно трьома основними методами:

• Активізація соціального служіння, візити та супровід парафій;
• Навчальні програми та супровід для активістів з парафій (Школа волонтерів, Школа соціального служіння, консультаційна та менторська підтримка від Патріаршої курії УГКЦ, практична підтримка парафіяльних ініціатив);
• Форуми соціального служіння.

Підбиваючи підсумки, владика Василій повідомив, що за минулий 2023 рік загалом задіяно 120 парафій, які сформували групи активних парафіян для вирішення соціальних проблем у своїх громадах та розвивали знання та навики під час програми Школи Соціального Служіння. Також понад 1200 волонтерів брали участь у Соціально-освітній волонтерській академії «СОВА».

У процесі цього навчання та розвитку парафіяльні громади мали змогу подати свій проєкт на конкурс міні-грантів та отримати фінансову і менторську підтримку. Загалом було подано 104 проєкти. Із них 30 проєктів були спрямовані на підтримку вразливих груп, 54 — на розвиток молодіжних просторів, а 20 — на розвиток соціального підприємництва. Фінансово вдалося підтримати 79 парафіяльних проєктів.

Окрім того, у 2023–2024 роках проведено 10 єпархіяльних, митрополичий у Києві та всецерковний Форуми соціального служіння «Взаємодія заради стійкості», які стали майданчиками для обговорення теми соціального служіння, важливості локальних ініціатив, ділення досвідом, успішних прикладів та труднощів, з якими зустрічаються громади.

Благодійний фонд «Карітас Україна»

Благодійний фонд «Карітас Україна» вже понад 30 років надає різноманітну соціальну допомогу на теренах України. Початок російської війни в Україні в 2014 році спонукав команду «Карітасу» певним чином трансформувати власну діяльність. Фонд закцентував свою увагу у двох основних напрямках: реагування на гуманітарну кризу та розвиток громад і програм для підвищення стійкості. Водночас благодійний фонд не відмежовується від соціальної трансформації України, активно виступаючи за реформу соціальної політики та гуманітарного законодавства на національному рівні.

Тетяна Ставнича, директорка Благодійного фонду "Карітас України"

Сьогодні «Карітас Україна» є однією із найбільш упізнаваних благодійних організацій. Насправді, йдеться про цілу мережу із 45 місцевих осередків. Ця мережа дозволяє співпрацювати з понад 600 громадами через місцеві організації, осередки та мобільні бригади.

У 2024 році в мережі працює понад 1100 активних волонтерів та 2000 штатних працівників. Серед волонтерів і працівників можна зустріти постраждалих від війни. Дияконія ближньому та служіння допомагає їм у зціленні власних ран війни. Також не варто забувати про те, що Карітас надає навчання та стартові гранти місцевим громадським осередкам для оцінки потреб у їхньому селі/громаді та реагування на них.

З 24 лютого 2022 року Карітас надав понад 5 мільйонів послуг для більш ніж 3 мільйонів бенефіціарів.

«Наша мета полягає в тому, щоб допомогти людям у потребі та постраждалим громадам перейти від кризи до стабілізації, а потім до програм розвитку та стійкості на рівні громад/соціальної згуртованості. Таким чином, Карітас сприяє побудові довгострокових сталих рішень», — зазначає Президентка Карітасу п. Тетяна Ставнича.

Реалізовуючи цю мету через служіння постраждалим від російської війни в Україні, Карітас сьогодні працює у наступних напрямках:

1. Безпека харчування, який передбачає надання продуктових пакетів, ваучерних програм та гарячих обідів для найбільш потребуючих;

2. Вода, санітарія та гігієна. Перш за все, йдеться про забезпечення негайного доступу до питної води, що вимагає підвезення води у разі негайного реагування та розробку місцевих рішень для відновлення водопостачання громад (колодязі, насоси, фільтрувальні системи, водонапірні вежі) із думкою про майбутнє. Також цей напрямок включає розподіл гігієнічних наборів;

3. Прихисток для внутрішньо переміщених осіб забезпечується 37 тимчасовими притулками. Волонтери організації на цьому не зупиняються, і тому піклуються про перехід осіб, які втратили житло, до більш постійного житла. Здійснюється це через програми грошової допомоги на оренду чи оплату комунальних послуг, ремонт пошкоджених будинків та встановлення модульних будинків;

4. Багатоцільова грошова допомога для задоволення базових потреб сімей;

5. Засоби до існування — це дві програми «Гроші за робота», які реалізуються на базі громади та місцевого бізнесу. Йдеться також про навчання, менторство та грантову підтримку для малого бізнесу;

6. Захист передбачає створення кризових центрів та супровід випадків найбільш вразливих верствам населення. Таким чином, йдеться про психологічну підтримку, яка включає як працю із постраждалими, так і навчання для співробітників. Також цей напрям про адвокацію як самого фонду, так і адекватної соціальної політики загалом;

7. Програми інклюзії для людей з особливими потребами, серед яких дитячі реабілітаційні центри, Центри денних життєвих навичок для молодих людей, Центр денного догляду;

8. Діти, молодь і сім’ї / освіта. Цей напрям діяльності Карітасу передбачає служіння задля створення дитячого дружнього середовища, підтримки дітей/молоді та батьків у стабілізації після переміщення або інших травматичних подій. Натомість в освітній сфері йдеться про психосоціальну роботу та роботу зі стійкістю у школах (молодь, батьки, вчителі), доступ до якісної освіти для дітей та молоді, які постраждали від конфлікту, психологічну підтримку вчителів;

9. Охорона здоров’я. Карітас намагається забезпечувати догляд на дому для старшого покоління, паліативну допомогу та навчання для соціальних працівників, медичних працівників і волонтерів з методології та стандартів догляду на дому. Нещодавно фонд розпочав створення клінік первинної медичної допомоги. Це телемедичні/мобільні бригади, які здійснюють лікування у важкодоступних регіонах.

10. Міграція, біженці та реінтеграція. Карітас активно займається: підвищенням обізнаності щодо небезпек, пов’язаних із торгівлею людьми та реінтеграцією постраждалих від торгівлі осіб;

11. Програми соціальної згуртованості та розвитку громад. Це навчання з визначення та оцінки потреб, планування реагування та міні-гранти для започаткування діяльності.

За словами Тетяни Ставничої, Карітас Україна продовжує адаптувати свої програми до потреб на місцях. «2024 рік потребує комплексного підходу, який складається із постійної стабілізаційної допомоги найуразливішим верствам населення по всій країні та швидке гуманітарне реагування на нові хвилі потреб та переміщення населення через загострення ситуації вздовж лінії фронту, прикордонних районах та ракетні обстріли. Станом на сьогодні Карітас України планує надати понад 900 000 послуг», — підсумовує поглядом у майбутнє Президентка «Карітасу Україна».

Освітня програма «Зцілення ран війни»

Зважаючи на виклики, породжені війною, і задля поглиблення духовенством Української Греко-Католицької Церкви розуміння впливу війни з точки зору богослов’я, соціального вчення Церкви, психології, отримання навичок надання душпастирської опіки постраждалим від війни та набуття здатності дбати про власне психічне здоров’я та емоційний стан в умовах кризи, Робоча група під проводом Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я розробила освітню програму «Зцілення ран війни». Вона передбачає три напрямки: богослов’я/соціальна доктрина Церкви, душпастирський супровід, психологічне здоров’я.

Сестра Севастіяна Карвацька, Голова Комісії у справах душпастирства охорони здоров'я

Після затвердження програми Синод Єпископів УГКЦ 2023 року рекомендував її пройти усім священнослужителям і богопосвяченим особам.

«У період з вересня 2023 року до липня 2024 року було проведено 24 блоки освітньої програми для духовенства „Зцілення ран війни“, з яких 3 блоки адаптовано для дружин священників. Учасниками освітньої програми таким чином змогли стати 926 осіб духовенства та монашества, а також 90 дружин священників з усіх єпархій УГКЦ», — повідомила с. Севастіяна Карвацька, Голова Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я та координаторка програми.

Наприкінці варто зазначити, що «благодійна Україна — це здатність нас усіх бути Божими руками, які підіймають опущені людські руки, які зцілюють рани, які здатні перемагати ненависть любов’ю, зло — силою добра». Про це мовив Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, під час Форуму соціального служіння Києво-Галицької митрополії УГКЦ «Взаємодія заради стійкості» 26 лютого 2024 року.

Патріарша фундація «Мудра справа»

Напередодні початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україні постала ще одна благодійна організація — Патріарша фундація «Мудра справа». Спочатку її діяльність була продиктована наслідками війни, тож започатковані проєкти були направлені на негайне реагування: евакуація і розселення переселенців із прифронтових регіонів, формування і роздача продуктових та гігієнічних наборів, пункти незламності «Добрий самарянин», забезпечення медичних установ усім необхідним.

Отець Любомир Яворський, директор Патріаршої фундації "Мудра справа"

Відтак прийшла хвиля у діяльності фундації на більш сталі проєкти: духовно-реабілітаційні поїздки для внутрішньо переміщених осіб, Логістичний центр УГКЦ, Благодійна кухня для приготування і роздачі гарячих обідів, духовно-реабілітаційний табір для дітей із територій, які постійно перебувають під обстрілами «Вільні діти» та модульні будиночки для сімей ВПО.

«І, зрештою, сьогодні ми продовжуємо власне зростання та розвиток своєї діяльності і служіння. Сьогодні ми вже говоримо про трансформаційні, стратегічні проєкти рівня Праведного митрополита Андрея Шептицького. Насамперед йдеться про навчально-просвітницькі проєкти для всебічного відновлення громад — „Зцілення громад“ та „Дія в Надії“. Також це активізація нашого Консультаційного центру УГКЦ для парафіяльних спільнот, які прагнуть розвивати соціальне служіння та підприємництво. Не можна оминати увагою й встановлення Центрів зцілення ран та запуску цілої мережі з окремими парафіяльними осередками Психологічної порадні, яка надає як індивідуальні, так і групові послуги задля покращення ментального здоров’я українців», — повідомив о. Любомир Яворський, директор Патріаршої фундації «Мудра справа».

Як зазначають на офіційному сайті фундації, основним бенефіціаром кожного проєкту сьогодні є постраждала від російської війни людина, яка потребує людського ставлення, прийняття, спілкування та задоволення першочергових потреб.

За час існування та діяльності фундації було евакуйовано 6 186 осіб та подолано 254 670 км, 1135 людей було розселено у прихистках мережі із майже 100 шелтерів на заході країни. Відтак для них було організовано 33 духовно-реабілітаційні поїздки, у яких взяли участь 1534 дорослих та дітей. 240 дітей дітей із прифронтових територій, що постійно піддаються обстрілам, мали нагоду відпочити і відновитися у 5 заїздах духовно-реабілітаційного табору «Вільні діти» влітку та восени 2023 року. Благодійній кухні вдалося приготувати і нагодувати 40 440 осіб гарячими обідами на семи парафіях Київщини. Натомість по всій Україні було роздано близько 168 800 продуктових наборів для 337 600 осіб. Щодо гігієнічних наборів, які масово були транспортовані у постраждалі регіони після підриву греблі Каховської ГЕС, то загалом було роздано 11 065 штук. На сьогодні також було поставлено 26 пунктів незламності «Добрий самарянин» на сході, півдні та у центрі нашої країни. Активно триває розбудова мережі Центрів зцілення ран, із якої вже побудовано і встановлено 4 модульні приміщення. Логістичний центр на даний час укомплектований 7 бусиками та 2 вантажівками. Натомість близько 70 людей отримали індивідуальну психологічну допомогу і супровід на 248 зустрічах, а майже 23 особи — взяли участь у групових зустрічах.

Упродовж 2024 року, з січня по червень, у Патріаршому домі в м. Львові було також проведено 10 заїздів для постраждалих війною громад у межах навчально-просвітницького проєкту «Зцілення громад». А влітку відбулося чотири заїзди із реабілітації військовослужбовців, які були звільнені з полону чи отримали важкі травми, та їхніх родин. Після цього три сімейні пари виявили бажання, підготувалися і прийняли Таїнство Подружжя.

Владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, роздає продуктові набори від Патріаршої фундації

Для реалізації усіх проєктів БО «Патріарша фундація „Мудра справа“» з початку повномасштабної війни заручилася підтримкою 28 благодійних організацій, єпархій та екзархатів УГКЦ, українських організацій за кордоном та залучила фінансову підтримку у розмірі понад 180 млн грн.

«У цей період російської війни ми прагнемо не тільки підтримувати потребуючих і постраждалих українців, але й дарувати їм надію на краще майбутнє для кожного із нас та нашої держави. За всяку ціну ми бажаємо бути поруч у служінні, щоби разом прямувати до нашої державотворчої переміни та воскресіння. Попри усі перешкоди та намагання ворога нас знищити ми воліємо бути ефективним Божим інструментом зцілення ран війни як нашої Української Греко-Католицької Церкви, так і нашої держави», — підсумував о. Любомир Яворський.