«Для нас є важливим, щоби вони були успішними як моральні, етичні люди», — о. Любомир Яворський про проєкт «Дія в НаДії»

У контексті преображення та відновлення українського суспільства Патріарша фундація «Мудра справа» запустила проєкт «Дія в надії» задля праці і служіння у громадах. У чому така праця полягає? Першим нашим досвідом стала громада Зеленодольська. На даний час, там немає Української Греко-Католицької Церкви, однак ми опікувалися цією громадою через «Карітас Кривий ріг». Часто туди їздив наш священник Іван Талайло. Декілька разів бував і Блаженніший Святослав. Як тільки відбулася деокупація цих територій, Блаженніший Святослав зустрічався там із старостою громади та іншими чиновниками, із місцевими підприємцями та представниками бізнесу. Усі вони розказували про свої втрати та руїни, і відтак ділилися думками про те, наскільки важко буде усе це відновлювати. Саме після таких зустрічей зародилася ідея нашого проєкту, який спрямований на навчання активних та ініціативних представників громад. Ми намагалися навчити цих людей, щоби вони могли після цього подаватися на різні гранти та отримувати допомогу чи то від Європейського Союзу, а чи від інших благодійних фондів та урядових і неурядових організацій.

19 грудня відбулася завершальна із п’яти зустрічей модулю — представлення і захист ідей, підприємств чи бізнесу учасників, які вони вже розпочали втілювати. З цієї нагоди я відзначив, що цим проєктом Церква вийшла із храмів, зсередини і прийшла до людей, щоби в дусі митрополита Андрей Шептицького, який і під час Другої світової війни навчав вірних і духовенство, вже тепер із Патріархом Святославом запускати такі проєкти і їх масштабувати, примножувати.

Коли саме розпочався цей проєкт у Зеленодольську?

Цей проєкт тривав майже пів року. Перш за все, ми приїжджали у громаду, зустрічалися із майбутніми учасниками модулів, знайомилися, спілкувалися, думали і стратегували.

Скільки учасників об’єднав цей проєкт?

Загалом взяло участь 30 мешканців громади Зеленодольська. Серед них були підприємці, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти та небайдужі до долі своєї громади люди.

Мене надзвичайно здивував підбір учасників: від дівчини Тетяни, якій виповнилося 20 років і до 60-тирічного підприємця. Але всі вони були задоволені від такої можливості навчання.

Якими є враження учасників після завершення цього навчання?

Мені надзвичайно було помітним це преображення українського суспільства, про яке ми говоримо. Ми бачили їх на самому початку. Так, вони хотіли цього навчання, але були зовсім іншими. Один із учасників вчора сказав таку фразу: «Я не можу повірити, що є такі люди, які просто взяли і приїхали до нас, і ще й навчили». Ми побачили в очах цих людей велику надію. Коли у людей є надія, вони можуть бачити майбутнє.

Учасники надзвичайно задоволені цим курсом, який ми для них організували. Водночас вони мають певні перспективи і надію на майбутнє. До речі, наша співпраця із громадою Зеленодольська не завершується. 26 січня учасники модулів приїжджають до Патріаршого дому у Львові. Наступні два місяці із ними буде працювати наш Консультаційний центр задля допомоги в написанні і поданні заявок на грантові комітети та запуску своїх вже існуючих або нових проєктів.

Які саме проєкти захищали учасники модулів?

Це були надзвичайно різні проєкти. Коли я слухав їхній захист та представлення проєктів, мене боліло серце і сильно хотілося допомогти. До прикладу, одним із учасників став пан Володимир. Він займається підприємницької діяльністю у сільськогосподарському секторі. До повномасштабного вторгнення він обробляв 120 га землі та володів зерносховищами та технікою. Після 24 лютого 2022 року він втратив практично усе своє підприємство. На його підприємство прилетіла ракети «Іскандер» і нічого не залишилося цілого. Коли він на початку представлення свого проєкту говорить про контекст, то плаче і не може говорити. Однак, пізніше він переходить до цієї надії і продовжує представляти. Це справді величезний проєкт, який потребує для відбудови 20 млн. Проте, зараз він розпочинає із пошуку 5 млн грн. Він дуже гарно попрацював із нами: завжди приходив першим на заняття, за пів години до початку модуля він уже роздумував, виконав усі домашні та самостійні роботи. Тож це такий сільськогосподарський проєкт.

Також було три проєкти, пов’язані із бджільництвом та започаткуванням пасік. Адже Зеленодольськ є аграрним краєм, де вирощують багато різних культур. Ще одним гарним проєктом було пошиття дитячого одягу, який представила пані Ірина.

Справді, це дуже різні та багатогранні проєкти, але кожен із них у громаді підсилюють один одного.

Очевидно, що цей проєкт є стратегічним. Ми закладаємо певні основи для подальшого відновлення українського суспільства вже тепер, але й також після війни. На Вашу думку, яким чином цей проєкт може проявити себе у майбутньому і відтак допомогти преобразити українське суспільство?

На перший погляд, цей проєкт є дуже маленьким, але ми прагнемо його масштабувати. Ми бачимо велику користь та «позитивну суму» від нього. Коли він масштабується і охопить якнайбільшу кількість громад, ціннісно розвиватимуться і наші громади. Одна із лекцій наших модулів присвячена етичності у бізнесі. Багато учасників відверто кажуть, що ніколи про це не думали. Ми також намагаємося донести їм про соціальну складову кожного проєкту чи бізнесу, яка полягає у відповідальності перед тими, хто належить до громади. Тож йдеться не лише про прибуток для себе, але завдяки тому, що Бог тобі його дав, ти можеш ним поділитися. І вони надзвичайно відкриті на такі речі. У таких громадах я не передбачаю корупції. Я вірю, що там не буде такого явища. Адже я бачив цих людей, я спілкувався із їхніми представниками влади та старостою, який каже до бізнесменів: «Я повинен вам допомогти. Я зроблю усе, що у моїх силах. Адже без вас ми не зможемо розвиватися». Я бачу цю синергію і надію, які дозволили через цей проєкт об’єдати громаду. До цього часу вони розвивалися окремо один від одного. Вони свідчать про те, що жили в одній громаді, але ніколи не були разом. А тут на зустрічі і влада, і бізнес, й активісти. Тож вони розпочинають думати екосистемно і кластерно. Під час модулів вони не мали жодної конкуренції. Три пасіки розпочали співпрацювати між собою.

Тож я бачу велику силу цього проєкту, який принесе великі глобальні зміни в українському суспільстві.

Які саме завдання виконує команда «Мудрої справи» у громадах? Йдеться лише про навчання, а чи про щось іще?

Патріарша фундація «Мудра справа» заснована Церквою. Основним завданням Церкви є спасіння людської душі. Тож йдеться про душпастирське служіння. Але попри душпастирське служіння, ми зустрічаємося із різними викликами, випробуваннями та можливостями. Тому команда «Мудрої справи», скеровуючи свій погляд і зусилля на трансформацію чи преображення українського суспільства, здійснює насамперед навчання у громадах. Далі слідує супровід, адже для нас важливо, щоби поруч із ними були, — як я їх називаю, — «маленькі Шептицькі». На початку нашої співпраці там не було нашого священника. Але попрацювавши із нами, вони вже самі кажуть: «Вибачте, ми забули. Тут має бути греко-католицька Церква». Тобто, вони вже не уявляють свого життя без священнослужителя. Тож там обов’язково до команди «Мудрої справи» повинні долучатися «маленькі Шептицькі», які на місцях мають дбати про спасіння їхніх душ. Ми не приходимо лише для того, щоб навчити громаду бути успішною у бізнесі чи підприємництві, але для нас є важливим, щоби вони були успішними як моральні, етичні люди, щоби ці люди справді були з Богом.